Виставка презентує творчість відомого
українського митця народного художника України
М.В.Надєждіна в рамках започаткованого музеєм
мистецького проекту серії художніх виставок «В
майстерні художника».
Цей музейний проект має на меті
популяризацію творчості кіровоградських
художників і передбачає влаштування
персональних виставок та видання каталогів з
мистецтвознавчими статтями про митців, їх
роздумами про образотворче мистецтво та власну
майстерню, репродукціями творів, які яскраво
відображають творчі пошуки.
Символічно, що першою персоналією в новому
музейному проекті стала виставка живописних та
графічних творів народного художника України
Михайла Володимировича Надєждіна, який
відзначав свій ювілей саме 18 травня в
Міжнародний день музеїв.
Надєждін Михайло Володимирович
народився 18 травня 1935 р. в с.Костянтинівка на
Сумщині в багатодітній селянській родині.
Дитинство і юність художника пройшли в
м.Білопілля.
В 1962 р. закінчив Дніпропетровське
державне художнє училище (викладачі: народний
художник Української РСР Г.Г.Чернявський,
заслужений художник Української РСР М.І.Родзін,
випускник Ризької академії мистецтв,
талановитий художник і педагог Я.П.Калашник).
У 1963 р. приїхав до м.Кіровограда.
Працював викладачем у Кіровоградській дитячій
художній школі (1963-1973), художником-оформлювачем
(1973-1982) та головним художником (1982-1989) у
Кіровоградських художньо-виробничих майстернях
Художнього Фонду УРСР.
Член Національної Спілки художників
України (1988). Заслужений діяч мистецтв України
(1994). Народний художник України (1997). Перший
лауреат обласної премії в сфері образотворчого
мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра
Осмьоркіна в номінації «новітні спрямування»
(2005).
З 1989 р. голова правління
Кіровоградської обласної організації
Національної Спілки художників України.
Організатор виставок творів кіровоградських
митців «Барви степу» в Центральному будинку
художника Національної Спілки художників
України (1994, 2009, 2014). Депутат Кіровоградської
обласної ради (2006-2011).
Є одним з ініціаторів заснування
обласної премії в сфері образотворчого
мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра
Осмьоркіна (2005).
Учасник численних всеукраїнських,
міжнародних та зарубіжних виставок: Болгарія
(1974), Бієнале «Імпреза-89», м. Івано-Франківськ (1989),
«Сучасне мистецтво України в американській
перспективі», Єльський університет, США (1992р.),
Бієнале «Пан-Україна», м.Дніпропетровськ (1995),
«Сучасне мистецтво України», Канада (1998), Художня
виставка «Україна в Російській Федерації», м.
Москва, Росія (2002).
Персональні виставки в
художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна (1995,
2000, 2013), Кіровоградському обласному художньому
музеї (2010). Виставки творів родини Надєждіних
(народного художника України М.В.Надєждіна,
заслуженого художника України А.М.Надєждіна та
члена НСХУ О.М.Журавель (Надєждіної))
«Метаморфози живопису» в Черкаському обласному
краєзнавчому музеї (1998), Центральному будинку
художника Національної Спілки художників
України (2006), Київській галереї «АВС-арт» (2013),
Сумській міській галереї (2014).
Твори М.В.Надєждіна зберігаються у
Національному художньому музеї України,
Дирекції виставок Міністерства культури
України, Кіровоградському, Сумському,
Дніпропетровському, Черкаському обласних
художніх музеях, художньо-меморіальному музеї
О.О.Осмьоркіна, приватних збірках в Україні та за
кордоном.
В творчості М.В.Надєждіна органічно
поєднуються фігуративний і нефігуративний
живопис. Спираючись в своїх композиціях на
емоційно-чуттєве сприйняття, він відтворює його
в узагальненій, образній формі, створюючи умови
для багатоплановості та багатогранності
прочитання твору. Як зазначає доктор
мистецтвознавства, дійсний член Академії
мистецтв України, професор О.К.Федорук: «Михайло
Надєждін – унікальний український митець,
народний художник України, чия творча практика
має вплив на розвиток сучасної образотворчої
культури. Від активного формотворення 60-х через
ліризм 70-х – 80-х рр. майстер дійшов гармонії
єднання планетарного бачення та миттєвості
повсякденності, зберігши дух народного
світосприйняття, і створив величні образи
філософського спрямування».
На нинішній виставці експонується
майже п’ятдесят живописних і графічних творів,
які написані художником в роки, означені
особливими життєвими і творчими подіями,
пам’ятними для митця і його родини, чимало серед
них і автопортретів художника. «Автопортрет – не
штучний підхід з думкою «Ось напишу себе цяцею»,
ні, це особливий спосіб виразити життєву енергію
людської натури, коли тієї самої натури немає у
вас під рукою, та й, чесно кажучи, натура іншої
людини все одно потребує якогось підлаштування,
а в автопортреті – що побачив, те й зробив.
Первинний тут вираз відчуття. Я ніколи не
ображусь на форму свого зображення, що там ніс не
той, волосся не так лежить. Взагалі всі
автопортрети, які малює художник, можна взяти в
одну раму і тоді в цій мозаїці постане єдиний
цілісний образ людини у часі і просторі.
І ще один аспект - автопортрет
дозволяє художнику постійно вчитися, яким чином
виразити емоцію і може бути неочікуване,
несподіване відкриття, як, наприклад, для мене
автопортрет на склі 1967 року, суто підсвідома річ.
Хтось працює за принципом – намалював ескіз,
потім збільшив, переніс на полотно. Я працюю не
так – прийшов в майстерню, беру пензля та й пишу,
але в голові, в серці, в енергії все вже склалося.
Далі як буде, так і буде» - зізнається народний
художник України М.В.Надєждін в особистому
інтерв’ю, вміщеному в каталозі «Автопортрет.
Мистецькі відображення Михайла Надєждіна»,
презентованому під час відкриття виставки. |