Виставка творів члена Національної Спілки художників України Віктора Френчка «Все залежить від таланту художника…» присвячена 75-річчю з дня народження відомого українського скульптора.
    Френчко Віктор Васильович (6 серпня 1949, с. Підзамочок Бучацького району Тернопільської області – 13 вересня 2019 року, м. Кропивницький) – відомий український скульптор.
    Член Національної Спілки художників України (2012). Лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «національна традиція» (2009). Перший лауреат міської художньої премії імені Бориса Вінтенка (2018).
    Після закінчення Бучацької дитячої художньої школи продовжив навчання в Київській державній художній школі імені Т.Г.Шевченка (1964-1967). Закінчив з відзнакою Київський державний художній інститут, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, за спеціальністю «скульптура» (1973), майстерня народного художника СРСР, академіка Академії мистецтв СРСР Михайла Лисенка.
    За розподілом приїхав у м. Кіровоград, нині Кропивницький, працював в Кіровоградському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.
Учасник обласних, республіканських та всеукраїнських художніх виставок. Твори зберігаються в музеї мистецтв та художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в Кропивницькому, приватних колекціях в Україні та за кордоном.
    Є автором великої кількості робіт у різних жанрах монументального мистецтва – скульптурних композицій, бюстів, пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дошок. Пам’ятники «Меморіал робітникам-червонозорівцям, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни» та «Перший трамвай в Єлисаветграді» в м. Кропивницькому, «Козак-захисник» в с. Торговиця Новоархангельського району, стела «Надія Тобілевич-Тарковська» в Державному заповіднику-музеї І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) «Хутір «Надія», погруддя поета і борця за Незалежність України Євгена Маланюка в селищі Новоархангельську та академіка Костянтина Скрябіна в м. Новомиргороді Кіровоградської області, меморіальні дошки в Кропивницькому: історичним постатям міському голові Олександру Пашутіну, лікарю Самуїлу Вайсенбергу, меценатці Ганні Дмитрян, піаністу Ференцу Лісту, а також сучасникам – художникам Борису Вінтенку, Юрію Луцкевичу та Василю Остапенку, композиторам Генріху Нейгаузу, Юлію Мейтусу та Каролю Шимановському, актору Валерію Дейнекіну, поетам Арсенію Тарковському та Валерію Гончаренку, журналісту Віталію Ципіну, фотокореспонденту Василю Ковпаку, історику Петру Кизименку, борцю за Незалежність України Семену Сороці. Це неповний перелік того, що створив скульптор Віктор Френчко самостійно та в співавторстві з колегою скульптором Аркадієм Мацієвським.
    У 2016 році до Дня художника художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна влаштував культурно-мистецьку акцію в творчій майстерні скульптора Віктора Френчка, розташованій на одній з центральних вулиць міста. Одним з ініціаторів проведення заходу був відомий кропивницький фотограф Олександр Шулешко, який запропонував об’єднати два мистецтва – скульптуру і фотографію, адже в різні роки фіксував об’єктивом свого фотоапарату моменти життя і творчості свого товариша скульптора Віктора Френчка в його майстерні. Під час цього унікального творчого дійства був презентований тематичний каталог «Мовою пластики. Віктор Френчко про життя і мистецтво» в рамках музейного мистецького проєкту «В майстерні художника». Його упорядником був провідний науковий співробітник музею, заслужений художник України Андрій Надєждін (1963-2022), який, характеризуючи мистецтвознавчий аспект скульптурних композицій Віктора Френчка в контексті історії розвитку української образотворчості взагалі і монументального мистецтва зокрема, взяв інтерв’ю у митця та опублікував його в каталозі. На запитання музейного науковця «Вам ближче малі форми скульптури чи монументальні?», Віктор Френчко не роздумуючи відповів: «Та мені однаково. І в одному, і в іншому випадку кількість витраченого часу на вирішення мистецького задуму не лімітована. Творчі сили вони ж пов’язані з емоціями. Тому фактично – це не має значення. От запитують, як легше працювати – на замовлення чи для себе? Та воно – все для себе, все через тебе проходить. Звісно скульптура потребує матеріального втілення, її просто в шафу не сховаєш, звісно є стремління до великої форми, тож скульптори працюють і на площах, і на кладовищах. Ось візьміть Личаківський цвинтар у Львові, це не лише місце пам’яті, це музей, а які майстри працювали. Все залежить від таланту та здатності художника».
    А в жовтні 2019 року в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна відбулася презентація тематичної виставки «Місто митців. Присвячується пам’яті архітектора Якова Паученка та скульптора Віктора Френчка». Ось як про неї писав в одній зі статей провідний науковий співробітник музею, заслужений художник України Андрій Надєждін: «В рамках музейного мистецького проєкту «Виставка одного твору», в залі, де експонується фотовиставка «Архітектор Яків Паученко та його місто» до 265-річчя заснування міста Кропивницького, презентовано портрет Якова Паученка роботи відомого українського скульптора Віктора Френчка (1949-2019), виготовлений митцем з нагоди 150-річчя з дня народження архітектора та подарований у 2017 році до музейної колекції… Над портретним образом архітектора Якова Паученка художник працював більше року – знайомився з особливостями його життя, вивчав рідкісні фотоматеріали з фондів музею, неодноразово приносив на обговорення з фахівцями історії життя зодчого начерки та скульптурні ескізи майбутнього портрету. В кінцевому результаті постав живий, емоційний, означений художньою вишуканістю і навіть деякою епатажністю образ творця нашого міста, про якого газета «Голос Юга» в 1914 році писала, що «він дав перші уроки художньої архітектури в нашому місті»… Виконаний в класичній формі медальйону барельєфний профіль зодчого в імпозантному капелюсі за задумом автора відображає образ людини-творця, сповненої мистецьких задумів, творчих пошуків, оригінальних художніх відкриттів та оптимістичних надій майбутнього епохи модерну, осяяної ідеями науково-технічного прогресу, в яку жив та працював Яків Паученко. Сам автор, розповідаючи на одній із зустрічей з науковцями музею про свій вибір форми портретного образу зазначив, що розглядаючи фото різних років, його увагу привернули декілька знімків Якова Паученка, зокрема з родиною на подвір’ї його будинку, з племінником Олександром Осмьоркіним в фотоательє Харлаба, з сестрою Олімпіадою в сцені домашнього театру та під час перебування в місті П’ятигорську, в яких він поставав живою людиною, сповненою руху та енергії, елегантної та дещо театральної пози, неначе демонструючої своє «Я» художника».
    Влітку 2020 року за ініціативи вдови скульптора Людмили Іванівни Френчко художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна провів «Мистецьку акцію в день народження скульптора Віктора Френчка», яка зібрала художників, журналістів, працівників культури і шанувальників творчості майстра монументального мистецтва. Під час заходу експонувалися твори митця та були продемонстровані фільми «Особливий дар – пластичне мислення скульптора Віктора Френчка» (2018) та «Образи корифеїв українського театру в творчості скульптора Віктора Френчка» (2020), підготовлені Людмилою Френчко, яка багато років успішно працювала викладачем і керівником творчого клубу «Натхнення» Кропивницького музичного фахового коледжу та є лауреаткою обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «мистецтвознавство та історія мистецтв» (2013).
    Експозицію пам’ятної виставки «Все залежить від таланту художника…» складають одинадцять скульптурних творів члена Національної Спілки художників України Віктора Френчка з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво» 1999-2018 років виконання, передані до фондів музею автором та його вдовою Людмилою Френчко.
    Виставку доповнюють фото скульптора Віктора Френчка в майстерні та під час мистецьких подій, а також заходів, присвячених пам’яті митця. Особливу увагу привертають фото із серії «В майстерні скульптора» Олександра Шулешка – члена Національної Спілки журналістів України, лауреата міської премії фотохудожників імені Василя Ковпака (2020) та обласної журналістської премії у номінації «фотожурналістика» (2021).