Виставка графічних творів українських художників 1960-х – 1970-х рр. «На злеті української духовності» до Дня Незалежності України організована в рамках заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр. та 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.
    Експозицію виставки складають тринадцять графічних творів Шевченківської тематики відомих майстрів української станкової графіки з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво».
    Видатні українські митці-графіки - народний художник СРСР Михайло Дерегус (1904-1997), заслужений діяч мистецтв УРСР та народний художник УРСР Олександр Данченко (1926-1993), заслужений діяч мистецтв України та народний художник України Володимир Куткін (1926-2003), народний художник України Микола Попов (1927-2010), член Спілки художників СРСР та член Асоціації мистецтв Лос-Анджелеса (США) Самуїл Каплан (1928 р.н.), член Спілки художників СРСР Василь Авраменко (1936 р.н.), члени Спілки художників СРСР та Національної Спілки художників України Геннадій Польовий (1927-2017), Юрій Логвин (1939-2019), Анатолій Навроцький (1934-2003) представляють сторінки життя та творчості Тараса Шевченка в ілюстраціях його творів та пейзажних мотивах місць, які надихали генія українського народу на безсмертні творіння. Оригінальні графічні художні образи стали класикою Шевченкіани, адже більшість з представлених художників працювали над ювілейним виданням «Кобзаря» 1964 року до 150-річчя від дня народження поета.
    Як зазначає мистецтвознавець Оксана Ламонова в своїй роботі «Київська книжкова графіка кінця 50-х - початку 70-х років ХХ століття. Тенденції розвитку, стилістика, майстри»: «Художники вказаного періоду сформували нову графічну мову. Її характерними ознаками стали енергійний, лаконічний штрих, підкреслено декоративне розуміння кольору, особливе ставлення до простору аркуша. Надзвичайної популярності набув лінорит. З’явилося чимало цікавих станкових робіт, але в цілому кінець 50-х - початок 70-х рр. - це період розквіту книжкової графіки. Молоді українські художники створювали не просто серії ілюстрацій, а справжні книжкові ансамблі. Інтерес до книги був тісно пов’язаний з потягом до синтезу мистецтв, прагненням відчути загальний «великий стиль» епохи».
    Представлені на виставці твори, виконані в класичних графічних техніках – офорт, гравюра, дереворит, літографія, акватинта, а також ліногравюра, надійшли до фондів музею у 2005 році після експонування на виставці «З майстерні художника» з унікальної приватної колекції лікаря, ветерана війни Анатолія Чумаченка (1923-2013), який багато років мешкав в нашому місті, працював в обласній санітарно-епідеміологічній станції, був відмінником охорони здоров’я СРСР. Цікавою є історія створення цієї колекції. Ще під час навчання у Київському медичному інституті ім. О.О.Богомольця, Анатолій Чумаченко заприятелював з племінником дружини - художником-графіком Анатолієм Навроцьким (1934-2003), випускником Київського державного художнього інституту, художнім редактором видавництва «Веселка», часто бував в його майстерні, де збиралися молоді художники, з якими він захоплено спілкувався, адже завжди цікавився історією української образотворчості, а вони з задоволенням дарували йому свої графічні доробки, що згодом і склали колекцію, особливістю якої є те, що твори не лише демонструють технічні зразки графічної майстерності, а й виявляють майже весь спектр тематичних напрямків української графіки 1960-х- початку 1970-х рр.
    Художники, твори яких експонуються на виставці, мають і не менш знакові біографії. Майже всі вони випускники Київського державного художнього інституту (нині Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури), майстерні відомих художників-графіків - народного художника СРСР Василя Касіяна та народного художника УРСР Олександра Пащенка. Багато хто з них пройшли сталінські табори за свої патріотичні погляди. Так, Геннадій Польовий (1927-2017), твір якого представлений на афіші виставки, у 1950 році разом з братом, композитором Валерієм Польовим, був репресований за звинуваченням в створенні молодіжної антирадянської організації «Народно-Визвольна Партія» і чотири роки відбував покарання в «Усольлагу» в м. Солікамську, в 1954-му був реабілітований за відсутністю складу злочину, згодом написав численні статті-спогади про художників-шестидесятників. Народний художник України Володимир Куткін (1926-2003) також був заарештований та засуджений до 8 років ув’язнення за український націоналізм під час навчання в інституті в 1950 році, через п’ять років був достроково звільнений, реабілітований за відсутністю складу злочину, а в 1959-му на відмінно закінчив факультет графіки художнього інституту. А ось український художник-графік та письменник Юрій Логвин (1939-2019) взагалі має безпосереднє відношення до нашого степового краю, адже його батько - відомий мистецтвознавець й архітектор Григорій Логвин є уродженцем села Косівки Олександрійського району Кіровоградської області. Юрій Логвин є автором 20 книжок та одних з перших серій загальновживаних українських марок – «Етнографічні сюжети „Давня Україна“», «Гетьмани України» та «Історія війська в Україні», багато років був автором та ведучим художніх і культурно-просвітницьких програм на Українському радіо.
    Кожен з художників, графічні твори яких експонуються на виставці, є неповторною творчою особистістю, а їх мистецтво було наслідком соціально-політичних процесів так званої «хрущівської відлиги» і згодом класифіковане як «рух шестидесятників», а пізніше «романтичний» або «тихий» реалізм. Час, названий «епохою шестидесятників», ввібравши в собі надії на оновлення і гіркоту розчарувань, став однією зі значних віх українського образотворчого мистецтва, означивши магістральні шляхи його сучасного розвитку.